Самоосвіта

Самоосвіта

вчителя української мови та літератури

Галушко Тетяни Віталіївни

«Міжпредметні зв’язки на уроках української мови та літератури»

Другий рік працюю над проблемною темою,

Робота розпочата 2018-2019 н.р.

План роботи над самоосвітою на 2019-2020 н.р.

1. Розробка системи заходів, спрямованих на розв'язування проблема

2. Вивчення досвіду роботи педагогів по вибраній темі, вивчення педагогічної літератури

3. Відвідування уроків вчителів, перегляд відеоуроків

4. Добір методів практичної частини для використання на уроці

5. Відвідування уроків з використанням  методів, форм та прийомів роботи, вивчених у ході самоосвітньої роботи

6. Самоаналіз та самооцінка своїх уроків

 Візитна та педагогічна картки

ПІБ – Галушко Тетяна Віталіївна

Рік народження – 15.01.1993 р.

Освіта – м. Запоріжжя, Запорізький національний університет (2013-2017), бакалавр, філолог, вчитель української мови та літератури

Посада – вчитель української мови та літератури.

Який предмет викладаю, в яких класах – українська мова – 5-9 класи, українська література – 7-9 класи

Педагогічне кредо:

«Посередній учитель викладає,

Хороший учитель пояснює.

Видатний учитель показує,

Великий учитель надихає».

(Вільям Уорд)

 Сутність та функції міжпредметних зв'язків

У педагогічній літературі є понад 30 визначень категорії «міжпредметні зв'язки", існують самі різні підходи до їх педагогічної оцінки та різні класифікації.

Одним з найбільш повних визначень є наступне: міжпредметні зв'язки є педагогічна категорія для позначення синтезуючих, інтеграційних відносин між об'єктами, явищами і процесами реальної дійсності, що знайшли своє відображення у змісті, формах і методах навчально-виховного процесу і виконують освітню, розвиваючу і виховує функції в їх обмеженому єдності.

Функції міжпредметних зв'язків діляться на:

Навчальні - націлені на формування цілісної системи знань учня. Опора на вдосконалення змісту освіти в школі на комплексне використання в навчанні міжпредметних є одним з критеріїв відбору та координації навчального матеріалу в програмах суміжних предметів. Виховні - підвищення освітнього рівня навчання за допомогою міжпредметних зв'язків посилює його виховують функції. Психологічною основою дослідження, які розкривають взаємодію освітніх і виховних функцій міжпредметних зв'язків, виступає закономірне єдність свідомості, почуттів і дій у психічній діяльності людини. Забезпечення цієї єдності в навчанні є одне з педагогічних умов комплексного підходу, спрямованого на формування світогляду як інтегрального особистісного освіти (Н. А. Менчинська, Е. І. Моносзон).

Розвиваючі - впливають на розвиток самостійності, пізнавальної активності та інтересів учнів (В. М. Максимова, Н. А. Чурилін).Міжпредметні зв'язки розглядаються як один із шляхів розвивального навчання, який веде до формування якісно нових утворень в навчальній діяльності школярів - міжпредметних понять і міжпредметних умінь (Т. К. Александрова, Л. М. Панчешнікова, Н. О. Сорокін).Різноманіття функцій міжпредметних зв'язків в процесі навчання показує, що сутність даного поняття не може бути визначена однозначно.Явище міжпредметних зв'язків багатомірна. Вони не обмежуються рамками змісту, методів, форм організації навчання. Міжпредметні зв'язки проникають у навчально-пізнавальну діяльність учнів і навчальну діяльність вчителів. Вони звернені до особистості учня, формують діалектичне мислення, науковий світогляд, переконання, сприяючи всебічному розвитку здібностей і потреб школяра. Як вже зазначалося, існують різні трактування поняття міжпредметних зв'язків. Так дослідники нерідко трактують дане поняття в декількох значеннях: і дидактичне умова, і частина принципу систематичності, і засіб, і система та інших Широко поширене розуміння міжпредметних зв'язків як дидактичного умови, яке забезпечує не тільки систему знань учнів, а й розвиток їх пізнавальних здібностей , активності, інтересів, розумової діяльності (Н. А. Сорокін, В. М. Федорова та ін.) Принцип навчання відображає суще і належне, закономірні зв'язки і регулятивні норми практики. Проведені (теоретичні та експериментальні) дослідження дозволяють виділити дві форми відносин між ідеєю міжпредметних зв'язків та принципами навчання:

1.     міжпредметні зв'язки як один із способів здійснення кожного з принципів навчання;

2.     міжпредметні зв'язки як самостійний принцип побудови дидактичних систем локального характеру в предметній системі навчання.Міжпредметні зв'язки - це складовий компонент, що вимагає дотримання принципів науковості, систематичності, свідомості. Саме в ролі самостійного принципу ідея міжпредметних зв'язків виконує свою організуючу роль: впливає на побудову програм, структуру навчального матеріалу, підручників, на відбір методів і форм навчання.

У задачах навчання необхідно відображати застосування, розвиток, закріплення та узагальнення знань і вмінь, отриманих учнями при вивченні інших предметів. У змісті навчального матеріалу важливо виділити питання, вивчення яких вимагає опори на раніше засвоєні (з інших предметів) знання, а також питання, які отримають розвиток у подальшому навчанні дисциплін.

Принцип міжпредметних зв'язків націлює на формулювання проблеми, питань, завдань для учнів, орієнтувальних на застосування і синтез знань і умінь з різних предметів. Систематичне використання міжпредметних зв'язків створює можливості широко користуватися дидактичними матеріалами та засобами наочності (підручниками, таблицями, приладами, картами, діафільмами, кінофільмами), які належать до одного навчального предмета, при вивченні інших дисциплін. В організації навчання виникає потреба в комплексних формах - узагальнюючих уроках, семінарах, екскурсіях, конференціях, що мають міжпредметні зміст. Такі форми вимагають координації діяльності вчителів, вивчення навчальних програм з родинним преметам, взаємовідвідування уроків.

  «Міжпредметні зв’язки на уроках української мови і літератури».

Праця шкільного вчителя, а тим більше вчителя-словесника, є такою ж відповідальною, як праця будь-якого митця, оскільки потребує творчого ставлення до навколишнього світу, здатності відчути і описати прекрасне, донести його до людського розуму й душі, навчити дітей шанувати витвори живопису, музики, витончене слово майстрів пера. Не секрет, що останнім часом вивчення творів художньої літератури ускладнюється багатьма об’єктивними факторами, з-поміж яких насамперед виділимо захоплення електронними засобами інформації, неспроможними замінити книгу. Отже, вучителі намагаються відшукати способи оптимізації самого процесу ознайомлення учнів з художньою літературою.

Одним із засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності учнів, формування інтересу до предмета є систематичне використання між предметних зв’язків.

У дидактиці міжпредметні зв’язки тлумачаться як “дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування і засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв’язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ”.

Міжпредметні зв’язки відображають комплексний підхід до виховання і навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв’язки між навчальними предметами. На будь якому етапі навчання міжпредметні зв’язки виконують виховну, розвиваючу функції, оскільки підвищують продуктивність навчальної діяльності учнів.

Використання між предметних зв’язків  на уроці української мови і літератури дозволяє:

-підвищити мотивацію учнів до вивчення предмету;

-краще засвоїти матеріал;

-підвищити якість знань;

-активізувати пізнавальну діяльність на уроці;

-полегшити розуміння учнями явищ і процесів, шо вивчаються;

-аналізувати, зіставляти факти з різних областей знань;

-якнайповніше реалізувати освітні можливості кожного учня.

Проблема раціонального використання міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі розроблялася видатними педагогами:Я.Коменським,Й.Песталоцці,К.Ушинським. У ХХ ст.значний внесок у розвиток теорії з даної проблеми зробили психологи:Б.Ананьєв, Ю.Самарін; педагоги:Ю.Бабанський, І.Звєрєв, І.Лернер. В їхніх працях обґрунтовано погляд на міжпредметні зв’язки як умову систематизації навчального процесу.

До питань, пов'язаних з данною проблемою, зверталися й відомі методисти ХIХ ст.(Ф.Буслаєв,В,Стоюнін та інші).

Завдяки їхній діяльності було обґрунтовано необхідність висвітлення між предметних зв’язків і розпочато розробку методичних принципів і прийомів їх вивчення.

Проблема міжпредметних зв’язків в останні десятиліття знову приковує до себе все більшу увагу вчених-педагогів і практичних працівників шкіл, що обумовлено швидкими темпами науково-технічного прогресу, який неминуче приводить до підвищення наукового рівня змісту навчання і збільшення обсягу інформації, що підлягає засвоєнню підростаючим поколінням в період шкільного навчання.

У процесі викладання української мови і літератури для раціонального впровадження міжпредметних зв’язків створені сприятливі умови. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією, світовою літературою, мистецтвом, музикою сприяють пробудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання. Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків є багато: опорні знання з історії необхідні для розуміння  літературного процесу. Хіба можна провести цікаво урок     української літератури без використання портретів письменників, ілюстрацій до творів, що вивчаються, фотодокументів, репродукцій картин відомих художників. І, звичайно, окрасою уроку є використання музики. Вдало застосовані міжпредметні зв’язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності, збагачують словниковий запас учнів і розширяють їх кругозір.

Вивчення української літератури на тлі подій і явищ відповідної історичної епохи є частиною дидактичної проблеми міжпредметних зв’язків. Відповідно до цього учні повинні аналізувати історичні образи та порівнювати історичні дані про них з інтерпретацією образів-персонажів у художній літературі, розрізняючи правду історичну і правду художню.

Так, у 7 класі при вивченні історичної повісті І. Франка «Захар Беркут» перш ніж розпочати роботу, варто зацитувати слова самого письменника: «Праця історична має вартість, коли факти в ній представленні докладно в причиновім зв’язку, коли її основна ідея зможе заняти сучасних живих людей…»

Завдання словесника – допомогти учням умовно перенестися у ті далекі часи, коли славні тухольці зупинили й потопили у підступній гірській улоговині монгольське військо. Учні повинні дізнатися, що ці події не вигадані, а збережені в історичних хроніках 1241 року, у яких зафіксовано факт кривавої і жорстокої навали кочівників на Карпатську Русь. І ватажки монголо-татар Пета і Бурунда-бегадир невигадані.

А вже інші образи цієї повісті: Захар Беркут, Максим, Мирослава, Тугар Вовк – вигадані уявою письменника. І хоч дітям так хочеться вірити у те, що вони теж історичні особи.

Не менш важливим для розуміння історичної епохи є образ тухольської громади, що в одному пориві пліч-о-пліч піднялася на боротьбу. Саме у розкритті цього образу автор реалізує одну з провідних думок твору: сила народу в єдності, згуртованості. Франко хотів продемонструвати читачеві, що справжньою бідою для держави є розбрат, криваві міжусобиці, що ослаблюють країну.

Варто порівняти образ Захара Беркута з мужнім графом Роландом, героєм французького героїчного епосу, витязем короля Карла, що героїчно загинув у боротьбі з сарацинами, захищаючи милу Францію.

Оскільки будь-який з вивчених творів все-таки є словесним видом мистецтва, то й твори живопису мають графічну специфіку зображувати навколишнє життя. Вони позитивно впливають на емоції учнів, доповнюючи враження про літературний твір.

Тому прагну поєднати живе слово вчителя з наочним образом, відтвореним художником. При вивченні повісті «Захар Беркут» використовую ілюстрації до твору В. Литвиненка, на одній з яких зображено величну постать головного героя твору, а поруч – зрадника Тугара Вовка. На другій ілюстрації – криваву січу, де між монголо-татарами діти безпомилково пізнають Максима.

А репродукція картини українського художника Ф. Манайла «Гірська річка» нагадує опис улоговини в с. Тухля і переносить уяву дітей у той куточок Карпат, де високі гори і швидкі потоки.

Благодатний матеріал міститься в підручнику української літератури (7 клас), який можна використати при творчості Тараса Шевченка. У статті «Щоб слово пламенем взялось» зібрані найповніші факти з життя Кобзаря, вміщені цікаві ілюстрації: автопортрет Шевченка, подарований Я. Кухаренкові, репродукції М. Дерегуса «Тарас в науці у дяка-маляра», І. Їжакевича «Мені тринадцятий минало…», Т. Шевченка «Циганка-ворожка», і С. Шишки «Вітер», у центрі якої художник намалював тополю, яку вітер гне до самого долу.

Крім вищеназваного ілюстрованого матеріалу, використовую свій, який збирала у період педагогічної діяльності, відвідуючи святі Шевченкові місця – Моринці, Кирилівку, Канів.

Ілюструю уроки першим автопортретом Т. Шевченка, портретом російського поета В. Жуковського, роботи Карла Брюллова, репродукцією Г.Меліхова «Молодий Шевченко в художника К.П. Брюллова». А уявити рідну хату поета допоможе учням репродукція самого Шевченка «Хата батьків у селі Кирилівці».

Міжпредметні зв’язки як один із засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності учнів використовую і на уроках української мови. Так, при вивченні теми «Доконаний і недоконаний види дієслова» використовую дидактичний матеріал підручника(уривок з роману П. Загребельного «Диво» і текст «Яким богам молилися наші предки»).

Досліджуючи дані тексти, учні під керівництвом учителя не тільки виписують дієслова, визначають вид, але й пізнають світ, в якому наші предки поклонялися богам: Сварогу, Дажбогу, Велесу.

На етапі закріплення знань і формування умінь і навичок пропоную учням текст, у якому йде мова про Київську Русь як велику і могутню державу в VI-VIII століттях (саме так було записано у візантійських хроніках). Пропоную дітям виконати різнорівневі завдання: виписати дієслова, побудувати діалог про Київську Русь, використовуючи знання, здобуті на уроках історії. Отже, на одному уроці можна застосувати міжпредметні зв’язки з історією і українською літературою.

На наступному уроці при вивченні теми «Часи дієслова» епіграфом вдало послужать рядки з поезії Є. Маланюка:

І на древнім, на скитським, на кров’ю залитім просторі

Говорили могили, співали козацькі вітри.

Вивчення нової теми пов’язую з історією і живописом. Як історичне тло досліджуємо текст про першу церкву на Січі, збудовану року 1575 за часів гетьмана Богданка та короля С. Баторія. Діти, досліджуючи текст, будують міркування про те, чому у тексті переважають дієслова минулого часу.

Звичайно, яскраве уявлення про козацтво школярі одержать після роботи над репродукцією картини М. Самокиша «Похід запорожців на Крим». І знову пропоную учням різнорівневі завдання: виписати дієслова з тексту, визначити час; скласти речення або твір за картиною.

Якщо ретельно переглянути підручник української мови для 7 класу, то розміщення матеріалу дає змогу учителю майстерно використовувати міжпредметні зв’язки з історією, українською літературою, живописом. Репродукції картин відомих художників (А. Манастирського, М. Дерегуса, Т.Шевченка), яскраві малюнки, світлини сприяють активізації пізнавальної і розумової діяльності школярів.

Більш благодатнішого матеріалу для роботи над проблемою, над якою я працюю, ніж вивчення творчості Т. Шевченка у 9 класі, мабуть, нема. Як писав Б. Лепкий:

Благословенна най буде година,

І тая хата, і село,

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина.

Благословенна!

Саме цими словами розпочинаю розповідь про трагічну і водночас яскраву долю великого українського поета.

(На мультимедійній дошці – автопортрети Кобзаря: від першого – і до останнього). Як фон для розповіді учителя послужить «Елегія» М. Лисенка.

Слухаємо міні- проекти учнів і ще раз проходимо стежками Тарасового дитинства, куштуємо разом з ним гіркого сирітського хліба і панських канчуків, бачимо його тріумф і лічимо дні осоружного заслання в казахських степах.

При вивченні ранньої творчості поета використовую портрети Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського; репродукції картин І. Марчука «Причинна», Н. Лопухової «А серденько відпочине, поки сльози ллються…».

25 січня на базі нашої школи відбулося кущове методичне об’єднання вчителів української мови і літератури. У 9 класі я провела урок на тему: «Моральне приниження чи моральна велич жінки?» (урок-пошук за поемою Т.Шевченка «Катерина»). На уроці використала такі міжпредметні зв’язки: музику, живопис, християнську етику (конспект додається).

При вивченні поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» наголошую, що монументальні образи цього безсмертного твору відкривають перед нами славні сторінки визвольної боротьби українського народу, вершиною якої стало селянське повстання під назвою Коліївщина.

Для того, щоб учні зрозуміли сюжет твору, потрібно провести зв'язок з історією, відтворити ці події можна очима історика (це завдання дати учневі як випереджаюче).

Обов’язково звертаю увагу учнів на джерела написання твору: «Історія Русів», праця невідомого автора, «Оповідь про Коліївщину» М. Максимовича, «Історія Малої Росії» Д. Бантиш-Каменського, праці польських істориків, які Шевченко ретельно вивчав.

Уявити ці події учням допоможуть ілюстрації художника О. Сластіона до поеми Шевченка «Гайдамаки», репродукція картини І. Марчука «Т. Шевченко. «Гайдамаки»».

На мультимедійну дошку спроектована репродукція картини невідомого художника «Іван Гонта - ватажок гайдамаків» і «Ілюстрація до поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка, які використовую в процесі роботи над твором.

Отже, сучасні новітні технології дають можливість учням глибше осягнути світ мистецтва, відчути прекрасне, торкнутися найпотаємніших струн дитячої  душі.

Працюючи над проблемою міжпредметних зв’язків, прийшла до висновку: взаємозв’язане вивчення української мови і літератури з іншими предметами шкільного компоненту, зокрема з історією, живописом, музикою, світовою літературою є важливою ланкою підвищення ефективності якості знань.

Успішне впровадження даної проблеми у шкільну освіту сприятиме формуванню національної свідомості, патріотизму, що стимулюватиме розвиток особистості школяра і дасть йому можливість осягнути загальнолюдські цінності, відчути свою приналежність до європейської спільноти.